*画像をクリックすると拡大します。

ミハイロ・フルシェフスキー: 著作全集 全50
Грушевський М. - Твори у 50 томах.
Том 1: Суспільно-політичні твори, 1894-1907.
Львів: Світ, 2002. 590 с. 9666032244 G6105     ¥6,690

Том 5: Історичні студії та розвідки, 1888-1896.
Львів: Світ, 2003. 590 с. 9666032767 G6106  6,520


フルシェフスキー Mikhailo Serhiiovich Hrushevskii 18661934 ウクライナを代表する歴史家。ウクライナ民族運動の指導者。西ウクライナのホルム市 (現,ポーランド領) 生れ。キエフ大学に学び,V.アントノビチに師事した。 1894 年オーストリア領にあったリヴォフ (リヴィウ) 大学にウクライナ史の初代教授として赴任し,歴史研究と並行して,リヴィウにおけるウクライナ文化活動・出版活動の中心であったシェフチェンコ協会の会長 (18971913) として精力的に活躍した。 1913 年キエフに帰り,翌年の第 1 次世界大戦勃発とともに民族運動のリーダーとして逮捕された。 17 年の二月革命により釈放され,キエフに成立したウクライナ中央ラーダの議長となった。連邦主義の立場に立ち,党派的にはウクライナ・エスエル党を支持した。短命に終わったウクライナ人民共和国の大統領となったが, 18 年ウィーンに亡命した。 24 年招かれて帰国し,ウクライナ科学アカデミー歴史部の部長,ウクライナ科学アカデミー会員となり,再び精力的に歴史研究に没頭した。 29 年にはソ連邦科学アカデミー会員に選ばれたが, 31 年民族主義的歴史家として批判され,逮捕された。 34 年北カフカスのキスロボーツクで死亡した。フルシェフスキーの著作は公刊されたものだけでおよそ 2000 点にも及ぶが,代表作としては未完に終わった《ウクライナ・ルーシの歴史》10 (18981937) 《ウクライナ文学史》5 (192226) 《ウクライナ民族史概説》 (1904) などがある。ウクライナを代表する歴史家であるが, 1930 年代以後,ソ連時代はブルジョア歴史学者と呼ばれていたが、ウクライナ独立後、その評価は一変した。
(平凡社「世界大百科事典」中井
和夫から)

 [既刊]  1-6巻

[全巻の内容]

Серія 1. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТВОРИ.    

Основою цієї серії стануть публіцистичні статті М.Грушевського, що друкувалися в журналах "Літературно-науковий вісник" ("ЛНВ"), "Украинский вестник", "Украинскаяжизнь", "Промінь", "Борітеся — поборете", газетах "Діло", "Рада", "Село", "Нова Рада", "Народна воля" тощо від 1894 до 1923 року. Згодом вони склали збірники статей "З біжучої хвилі", "Наша політика", "Освобождение России й украинский воп-рос", "На порозі Нової України", "Вільна Україна", "Україна і Росія". Серія розпочинається політико-ідеологічними студіями історика, які лягли в основу обґрунтування національної істо­ріографічної схеми.

Т. 1. Статті за 1894, 1898—1907 роки. Включає чотири розділи: від статей зі слов'янознавчого збірника В.Ламанського до збірника статей "Освобождение России й украинский воп-рос", що з'явився друком у Петербурзі.

Т. 2. Статті за 1907—1917 роки. Основу складуть статті зі збірника "Наша політика" та статті, що виходили в "ЛНВ" у рубриці "На українські теми".

Т. 3. Статті за 1917—1918 роки. Основна частина тому — статті зі збірника "На порозі Нової України".

Т. 4. Статті за 1919—1923 роки. Переважну більшість скла­дуть публікації з віденського журналу УПСР "Борітеся — по­борете".

Серія 2. ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ ТА РОЗВІДКИ.

До цієї серії увійдуть усі статті, розвідки, передмови, ма­теріали історичного наукового характеру, написані М.Гру-шевським упродовж усієї його наукової діяльності. Головним чином це публікації, що з'явилися в журналах "Университетс-кие известия", "Киевская старина", "Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца", "Записки НТШ", "Укра­їна", "Записки історично-філологічного відділу ВУАН", "За сто літ", "Первісне громадянство". Сам історик протягом пер­ших десяти років перебування в Галичині публікував свої стат­ті окремими випусками під загальною назвою "Розвідки і ма­теріали до історії України-Руси". А статті, що вийшли між двома російськими революціями, надрукував 1917 року у збірці під назвою "З політичного життя старої України". Хроноло­гічні межі серії: 1888—1934 роки.

Т. 5. Статті за 1888-1900 рр.

Т. 6. Статті за 1901-1909 рр.

Т. 7. Статті за 1910-1917 рр.

Т. 8. Статті за 1917-1923 рр.

Т. 9. Статті за 1924-1934 РР.

Серія 3. РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ.

Упродовж майже півстолітньої наукової діяльності М.Грушевський написав близько 700 рецензій, оглядів, бібліографіч­них заміток тощо. Бібліографічному відділу "Записок НТШ", а згодом і "України" вчений завжди приділяв велику увагу. Його праці в цьому науковому жанрі складають, без перебільшення, енциклопедію наукового українознавства. Немає жодного то­гочасного вченого зі світовим ім'ям, праці якого в ділянці укра­їнознавства не оцінив би М.Грушевський. Сьогодні рецензії М.Грушевського цікаві ще й тим, що саме в них він уперше висловлював свої думки про схему української історії, нову західну методологію дослідження. Хронологічно у цій серії роз­міщені:

Т. 10. Рецензії за 1888-1904 рр. Т. 11. Рецензії за 1905-1917 рр. Т. 12. Рецензії за 1917-1934 рр.

Серія 4. ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНІ

ТА ХУДОЖНІ ТВОРИ.               

За останні десять років було перевидано твори красного письменства М.Грушевського, що 1928 р. були зібрані вченим у збірку "Під зорями". Крім того, Інститут літератури ім. Т.Шев­ченка НАН України у 2000 р. окремою книжкою видав за ру­кописами недруковані повісті, оповідання та поезії М.Грушев-ського. Залишаються неопублікованими кілька оповідань істо­рика, що зберігаються в ЦДІА України у м.Львові. Не переви­давалися літературознавчі статті М.Грушевського з "ЛНВ" про А.Чехова, В.Винниченка, М.Яцківа, О.Олеся та інших пись­менників, а також його серія есе про подорож до Італії під на­звою "З подорожніх вражень". Отже, серія буде розпочата лі­тературно-критичними статтями М.їрушевського, а завершена художніми творами:

Т. 13. Літературно-критичні статті.

Т. 14. Художні твори (що видавалися).

Т. 15. Художні твори (що не видавалися).

Серія 5. ЩОДЕННИКИ Й МЕМУАРИ.

Заплановано перевидати з доповненим і виправленим ко­ментарем "Спомини" М.Грушевського, які наприкінці 80-х ро­ків XX ст, у журналі ''Київ" надрукував С.Білокінь. Також в одному томі передбачено опублікувати щоденники М.Грушев­ського з 1888—1894 та 1904—1910 років, перший том яких видав Інститут української археографії та джерелознавства.

Т. 16. Щоденники 1883—1884 (частина перша) та 1904— 1910 (частина друга).

Т. 17. "Спомини" від дитячих років до 1886 р., а також 1917 р.

Серія 6. "ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ".     

Нове перевидання головної праці життя М.Грушевського викликане необхідністю наблизити правопис до сучасної української літературної мови зі збереженням особливостей письма автора, уніфікувати посилання згідно з вимогами сучасної нау­ки. Слід також порівняти наукові висновки із сучасним станом історичної науки. Львівським відділенням ІУАД під керівницт­вом Я.Дашкевича зроблена значна робота з підготовки науко­во-довідкових томів до десятитомника "Історія України-Руси". Зокрема, вийшов друком іменний покажчик до багатотомника. Серію складатимуть десять томів оригінального тексту в оди­надцяти книгах та один додатковий том у трьох книгах.

Т. 18. "Історія України-Руси", т. 1.

Т. 19. "Історія України-Руси", т. 2.

Т. 20. "Історія України-Руси", т. З,

Т. 21. "Історія України-Руси", т. 4.

Т. 22. "Історія України-Руси", т. 5.

Т. 23. "Історія України-Руси", т. 6.

Т. 24. "Історія України-Руси", т. 7.

Т. 25. "Історія України-Руси", т. 8, кн. 1—3.

Т. 26. "Історія України-Руси", т. 9, кн. 1 і 2.

Т. 27. "Історія України-Руси", т. 10.

Т. 28. Іменний, географічний та бібліографічний покажчи­ки до "ІУР", кн. 1—3.

Серія 7. "ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ".

Так само нових покажчиків і науково -довідкового апарату вимагає шеститомник "ІУД", який у середині 90-х років XX ст. перевидавався Інститутом українознавства при Національному університеті імені Т.Шевченка (тт. 1—5) та Інститутом літера­тури НАН України (т. 6).

Т. 29. "Історія української літератури", т. 1.

Т. ЗО. "Історія української літератури", т. 2 .

Т. 31. "Історія української літератури", т. 3.

Т. 32. "Історія української літератури", т. 4.

Т. 33. "Історія української літератури", т. 5.

Т. 34. "Історія української літератури", т. 6.

Серія 8. МОНОГРАФІЧНІ ІСТОРИЧНІ ПРАЦІ.

Видання серії монографічних праць варто розпочати з двох ще не виданих за останні десять років книжок: "Початки громадянства: (Генетична соціологія)" та "З починів українського соціалістичного руху". Наступними томами передбачається видавати монографії згідно з хронологією їхнього написан­ня. Деякі з праць, які не мають українського аналога, будуть перекладені.

Т. 35. "Початки громадянства: (Генетична соціологія)".

Т. 36. "З починів українського соціалістичного руху: М.Дра-гоманів і женевський соціалістичний гурток", "Переяславська умова України з Москвою 1654 року".

Т. 37. "Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя".

Т. 38. "Барське староство".

Т. 39. "Нарис історії українського народу".

Т. 40. "Культурно-національний рук на Україні в XVI—XVII віці", "Про старі часи на Україні", "З історії релігійної думки на Україні", "Історія України: Приладжена до програм вищих по­чаткових шкіл і нижчих класів шкіл середніх ".

Т. 41. "Ілюстрована історія України".

Т. 42. "Всесвітня історія в короткім огляді", вип. 1—2; "Ста-ринна історія. Греко-римський світ."

Т. 43. "Всесвітня історія в короткім огляді", вип. 3—6.

Серія 9. ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ:    

ДОВІДНИКИ, ПОКАЖЧИКИ, АРХІВИ.  

Низка матеріалів дослідницького характеру, які пов'язані з архівними документами про життя та діяльність М.Гру­шевського, тематично доповнює безпосередні наукові, суспіль­но-політичні та літературні твори вченого. Підсумком видання спадщини М.Грушевського має стати публікація фундаменталь­ного словника "Михайло Грушевський".

Т. 44. Біографічний довідник та генеалогія родини Гру-шевських.

Т. 45. Іконографія М.Грушевського (усі відомі фотографії вченого).

Т. 46. Біобібліографічний довідник праць М.Грушевського і публікацій про нього.

Т. 47. Документи і матеріали про М.Грушевського (1866— 1934 РР.).

Т. 48. Покажчики архівної грушевськіани.

Т. 49. Біографічна хроніка життя і діяльності М.Грушев-ського.

Т. 50. Михайло Грушевський. Енциклопедичний словник.

Серія 10. ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА.

Епістолярна серія продовжить справу, ініційовану Україн­ським Історичним Товариством (США), яке вже видало спіль­но з іншими науково-дослідними інституціями України два томи "Епістолярних джерел грушевськознавства". Листування М.Грушевського буде видане у повному обсязі, охоплюючи не лише поштові відправлення самого історика, але й усіх його ко­респондентів. Оскільки з практичного боку виглядає не­можливим видання листів за абетковим порядком прізвищ адресатів, у цій серії передбачено застосувати тематично-ви­бірковий принцип, згідно з яким друкуватимуться окремі гру­пи листів. Пріоритетом буде публікація повного листування (лист/відповідь). До змісту перших томів серії увійде родинне листування між братами Михайлом та Олександром Грушевськими, а також службове, науково-організаційне і приватне — львівського професора зі своїми учнями М.Кордубою, І.Джи-джорою, С.Томашівським та іншими істориками.

Павло СОХАНЬ, 
головний редактор
Головної редакційної колеги,
д-р іст. наук, професор,
чл.-кор. НАН України